Освячуюсь в любові

     Усе велике починається з малого: дорога - зі стежини від рідної хати, річка - із джерела чи струмка, книга, поезія - з рідного слова. За словами Ліни Костенко - "поезія - це неповторність". Однакових поетів не буває, як і взагалі однакових людей, бо в кожному є щось своє, незвичайне. Так і поезія - це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти. І чим частіше - тим краще. Тоді людина буде духовно вищою і красивішою.
 
     В літературно-музичній вітальні відбулась година поетичного настрою, яка подарувала присутнім приємні хвилини відпочинку, а гарна поезія і пісня збагатили новими відчуттями та своєю неповторністю. І ті спогади, які вони викликали - це справді світ доріг - і тих, що лишилися позаду, і тих, що хотілося б ще пройти. Прозвучало побажання, щоб світлими і добрими були ці дороги, які утверджують найдорогоцінніше людське призначення на землі - Любити... Берегти... Пам'ятати...
     Ведуча заходу бібліограф ЦРБ Наталія Бойко.