Ми бачимо тебе душею, крізь століття

22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка в Україні на Чернечій горі. 153 роки тому прах Тараса Григоровича Шевченка було перепоховано в Україні. 

Як помру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...

Цими словами було розпочато Шевченківське читання в читальному залі, які прочитав учень 10 класу Іваничівської ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназія Завалєй Дмитро.

На заході прозвучали вірші Кобзаря у виконанні Лободи Уляни "Іржавець", Присньохи Анастасії "Розрита могила", Просової Олени "Сон про Шевченка", Макарової Влади "Світає... Край неба палає", Волинця Павла "Доля", Дицьо Галини "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм...", Макарової Світлани "Думи мої, думи", Оліфір Лілії "Зоре моя вечірняя" та інші.
У поетичній збірці "Кобзар" лягли рядками поетові думи, болі і страждання, надії і сподівання, хвилини радості і тривоги. Мабуть, немає в Україні людини, яка б не чула про цю святу книгу. Захід супроводжувала виставка-конкурс збірок "Кобзаря" старих років видання "Вічне слово Кобзаря". Переможці отримали призи - нові "Кобзарі" Шевченка. На закінчення народний аматорський хор ветеранів війни і праці "Калина" районного дому "Просвіта" виконав пісні "Спи наш Тарасе" і "Тарасова мати".

І посипались іскри ясні, і в дзвінкі обернулись пісні

У цю весняну пору, коли відцвітають ожини, гаї одягають срібну сорочку з роси, а невгамовні зозулі кують нам долю, в читальному залі зібралися на літературно-музичну годину члени клубу "Надвечір'я" і "Розрада" щоб вшанувати 80-літній ювілей волинського письменника Петра Петровича Маха. Ведуча заходу провідний бібліотекар читального залу Приймак Ірина сказала, що Волинь стала тим благословенним краєм, де лягли на папір перші рядки поезії та прози, де душа осяялась коханням, аби відтак променіти в слові. Його твори хвилюють, бентежать серце, викликають певні почуття і настрої.

 В полотні засвіт-раненько

Мати вишивала.

Вишивала зозуленьку,

Долю зорювала,

На одне крило поклала

Заквіти щасливі,

А на другім задрімала

На крилечку сивім...

Поет розкриває перед нами свою "позицію і душу в тривогою овіяному світі", ані на мить не забуваючи високого і гордого змісту слів, які кожен з нас виносить у безмежний світ життя з дитинства. Ці слова - Мати, Батьківщина, Вірність, Правда, Добро...

 Але найбільше хочу я, повірте,

(Це поклик мого роду дорогий!),

Щоби тебе, наш український світе,

Не нищили ніколи вороги.

Чимало його віршів покладено на музику і часто звучать. Особливе місце займає пісня "Ожини", створена у творчій співпраці з відомим волинським композитором Віктором Герасимчуком. Вона стала візитною карткою волинського краю. Зі щемом у серці присутні слухали пісні у виконанні народного хору ветаранів війни і праці "Калина" районного дому "Просвіта" (керівник Ковальчук Надія). 

За чашкою чаю присутні продовжили своє спілкування про проблеми сьогодення.

Найдорожче у світі слово - Мама

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітерець приносить до нас свято - день Матері. І сьогоднішнє наше свято ми присвячуємо найдорожчим і найріднішим - нашим мамам.

Поклін тобі, о Божа мати

Поклін і честь тобі віддати

До стоп твоїх всі припадають

Поглянь на нас тебе благаєм...

Цими віршованими словами було розпочато літературно-музичну композицію, на яку зібрались члени клубу "Надвечір'я". Ведучі заходу Раїса Ансімова і Галина Хмелик підібрали теплі слова і  розказали про красу і велич жінки-матері. Зі сльозами на очах слухали уривок "Про жінку" (із повісті В. Закруткіна "Матерь человеческая"), яку прочитала Євгенія Вишняк, пісню "Мамі, матусі" виконала Віра Хом'як. Чи є в мові ніжніше, доступніше для кожного, милозвучніше у своїй величі й простоті слово, аніж "МАМА" - слово, з яким ми приходимо у цей світ? У кожного є або була найближча і найдорожча людина - Мати. Поділилася своїми думками Кароліна Бик, Марія Олексюк, Валентина Рудовська та інші. У кожного в душі лежить, як найкоштовніший скарб, спогад про материнську ласку і доброту. У найскладніші, найдраматичніші хвилини життя цей спогад гріє, підтримує, додає сил, надихає. І хоч куди б доля нас не закинула, в пам'яті жевріє материнська домівка, материнський поріг, материнські руки, материнська душа, яка допоможе та втішить. Виконувалися пісні "Неопалима купина", "Виростеш ти, сину", "Росте черешня в мами на городі", "Чорнобривці". 

Заквітла перед хатою мамина вишня, зацвіли в саду чорнобривці, защебетав соловейко, усміхнулась мати... 

Таким завжди повинен бути світ, то ж побажаймо нашим ненькам "Многая, многая - многая літа".

Ведучі Раїса Ансімова і Галина Хмелик

 

Андрій Оліфір і Ірина Макарова читають вірші про маму

"Жінка з дитиною" (молитва) - Світлана Макарова

Алла Макарова читає монолог "Як тобі, жінко, в цьому столітті..."

Віра Хом'як читає власні вірші

Євгенія Вишняк розказує баладу "Про жінку"

Викладка літератури "Мамо моя, рідна і єдина, ластівко добра і теплоти!"

Він поклав життя на олтар Вітчизни

В травні виповнюється 135 років з дня народження Симона Петлюри. До цієї дати в бібліотеці влаштовано виставку-портрет, на якій представлені матеріали про життя та діяльність цього українського громадсько-політичного і державного діяча.
Виставку доповнює рекомендаційний список літератури "Будівничий самостійної України", який склала бібліограф ЦБС Бойко Н. В.

Понад усе вони любили свій коханий край

Уже традиційно після Світлого Христового Воскресіння на Курган-могилі зібралася громада селища, учні шкіл райцентру, щоб віддати шану та увіковічнити пам’ять полеглих і похованих у  спільній могилі борців за волю України з лав повстанців, які віддали своє молоде життя, щоб здобути Українську державу або вмерти за неї.
Хай буде цей день добрим для всієї України, - сказала, відкриваючи захід, ведуча, провідний бібліотекар читального залу ЦРБ Ірина Приймак. Бо у надто непростий час, коли знову йде запекла боротьба за незалежність України, її цілісність, коли за волю і свободу гине цвіт нації, зібралися ми з вами. Отож пропоную вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх полеглих і тих, чиї останки покояться тут, і тих, хто загинув нещодавно з вірою думкою про Україну.
Панахиду за закатованими вояками ОУН-УПА, за загиблими борцями за волю України у нинішній час відслужили настоятель Свято-Покровського храму Іванич отець Андрій та священик цього храму отець Василь.
Зворушливими були слова кожного виступаючого, а серед них голови айдержадміністрації Андрія .Бадзюня, голови районної ради Віктора Вілентка, голови Іваничівської селищної ради Федора Войтюка, сина закатованого на цьому місці повстанця - М. Тимощука, голови районної організації Союзу українок  Віри Хом’як, ветерана ОУН-УПА Тимофія Колесника та його доньки Євгенії Романюк. Окрім вдячності та гордості за подвиги, з вуст окремих виступаючих звучали хвилюючі власні поетичні рядки, які перепліталися з невмирущими творами генія української нації Т. Г. Шевченка. Усі наголошували: герої не вмирають.
До підніжжя Курган-могили того дня поклали поминальні вінки і поставили корзини квітів.

Наша планета - колиска життя!

20 квітня - Всеукраїнський день довкілля. Відзначається в Україні щороку, починаючи з 1999 року у третю суботу квітня.День довкілля - це нагадування про страшні екологічні катастрофи, день, коли кожна людина може замислитись над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем, поборовши байдужість у собі. В читальному залі пройшла бесіда, в якій були підняті глобальні проблеми екологічного стану на нашій планеті. Мета заходу - допомогти вивчити довкілля та його взаємо звязок з людиною, екологічні проблеми, їх виникнення і вирішення.

Моральні цінності в моєму житті

     Сьогодні тема години моральності, яка відбулась у стінах школи №1-гімназії, надзвичайно проста, доступна, але з глибоким змістом, який пронизує слово "доброта". Її мета - виховати в учнів почуття добра, чуйності, закріпити уявлення про моральні цінності людини, вчити цінувати милосердя, виховувати активну життєву позицію, відчуття громадськості.
     Мабуть не має на світі жодної людини, яка б не замислювалась над змістом життя, над вічним питанням як і для чого жити. В чому суть життя?
     Люди різні, але для кожної людини є одне правило: треба прожити життя з гідністю. Це значить - "залишити після себе добрий слід на землі", тоді про тебе будуть пам'ятати і згадувати хорошим словом. Щоб бути справжньою людиною ти повинен бути добрим, щедрим, милосердним, вихованим, гідним того, щоб жити на Землі. 
     Учні 10-Б класу (класний керівник Павлович Н. П.) ЗОШ №1-гімназія спілкувалися про людські стосунки, про те, якими повинні бути життєві цінності людини, вчитися шукати своє місце в житті, жити за законами добра, совісті, справедливості, милосердя...
Захід провела провідний бібліотекар читального залу Іваничівської ЦРБ Приймак Ірина.

      

Великдень б'є у дзвони

     Великдень. Вже самому слову притаманна особлива мелодика, що настроює на урочисто піднесений лад. Вже не віки, а тисячоліття минули, відколи це свято утвердилося на землі, але й досі живе воно в душах людських. І передається все новим і новим поколінням від предків - нащадкам. 

     Великдень входить у наше життя очікуванням найкраснішого дня весни, відродженням природи, сонцесвітом, зігріває душу, радує серце. Всю красу, ніжність, чистоту і історію цього свята розкривають розділи книжково-ілюстративної виставки, яка організована у читальному залі. Виставку доповнюють світлини Анатолія Витрищука і графіка Валентини Протопоп.

     3 квітня в приміщенні ЦРБ було проведено методичний день для бібліотечних працівників району.  Відкрила методичний день директор ЦБС Петрова О.І. Перед присутніми виступила начальник відділу культури Войтович Л.М., провідний бібліотекар абонементу Тернова К. М., бібліотекар читального залу Оліфір Л.В., бібліограф ЦБС Бойко Н.В.
     Сільські бібліотекарі переглянули хвилину інформації "Лауреати національної премії ім. Тараса Шевченка - наші земляки" та перегляд літератури "Феномен жіночої прози в сучасній вітчизняній літературі".
      Також було надано інформацію про наявність бібліографічних матеріалів (попереджувальну довідку "Дім, де минувшина Волині" та рекомендаційний список літератури "Олена Пчілка. Сторінки життя і творчості").
      Доповненням була презентація  новоствореного буктрейлеру Іваничівської ЦРБ по книзі Дари Корній "Тому що ти є...". 

Нова хвиля української прози

     Вже тривалий час в нашій бібліотеці діє книжкова виставка "Нова хвиля української прози", на якій представлені твори сучасних вітчизняних письменників.
     Книжкова виставка має три розділи:
1. Жіночі голоси в сучасній вітчизняній літературі.
2. Сила бренда і нові імена.
3. Літературний голос Волині.
     Виставка користується великою популярністю серед користувачів бібліотеки.
     По першому розділі цієї виставки сьогодні було проведено перегляд літератури "Феномен жіночої прози в сучасній вітчизняній літературі", під час якого присутні змогли ознайомитися з творчістю М. Матіос, О. Забужко, І. Роздобудько, Люко Дашвар, Дари Корній, М. Іванцової та ін.

Непереможний гетьман - Петро Сагайдачний

     В цьому році виповнюється 400 років з часу гетьманства П. К. Сагайдачного в українському козацтві.
     З метою розширення знань користувачів бібліотеки про славного українського гетьмана, поглиблення інтересу до історії України на абонементі організовано виставку-портрет "Непереможний гетьман - Петро Сагайдачний". На виставці представлені історичні, довідкові, художні видання, що розкривають постать відважного полководця, генія військової думки, дипломата, захисника української духовності, гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного.

До істини іду як до причастя

     Духовність - це внутрішній світ людини. Сьогодні із учнями школи-інтернату було проведено годину духовності, де говорили про ту частину, яка пов'язана із вірою в Бога, і з Божими Заповідями. Божі Заповіді - це моральні Божі закони, за якими повинен жити кожен християнин. Вони - непорушний фундамент щастя й ладу.
         Ведуча закликала кожного зробити самооцінку, запитуючи себе: чи виконуємо ми заповіді Божі, чи дотримуємося їх постійно в повсякденному житті. Адже, перш за все, ми повинні думати про свою душу, щоб душею ми були добрими, чуйними, щедрими, милосердними. Щоб вміли проявляти небайдуже відношення до людей, творити добро.
     Розповідь перепліталась відеороликами "Притчі Ісуса Христа" про гірчичне зерно, про сіяча, який засіває зерна, Ісус і діти...
     Ведуча заходу провідний бібліотекар читального залу Приймак Ірина.

Садок вишневий коло хати

     Щасливою є та нація, котра має своїх геніїв, людей, що стали символами країни, культури, епохи. Україна отримала такого генія в постаті Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, безсмертна спадщина якого - одна з найбільш вершин людського духу вже друге століття викликає в людях почуття гордості і захоплення своєю силою і мудрістю.
     В літературно-музичній вітальні пройшов вечір поезії "Садок вишневий коло хати". В ньому взяли участь учні 10-А класу Іваничівської ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназії. Учні декламували вірші поета, які дали змогу заглибитись в палкі слова великого генія. Ведуча вечора бібліотекар абонементу Дицьо Г. В.

 

За датами - імена, за іменами - історія

     Іван Степанович Мазепа є однією з найяскравіших, найвидатніших і найсуперечливіших постатей української історії. Крім того, що ця постать визначна за своїм масштабом - політичний діяч, військовий, дипломат, меценат, - мало кому в українській історії випала така цікава й непроста доля за життя та після її смерті.
     Іван Мазепа - одна з особистостей, чиє життя та вчинки і сьогодні викликають гарячі суперечки в суспільстві.
     20 березня виповнюється 375 років від дня народження І. Мазепи. До цієї дати на абонементі влаштовано виставку-портрет "Звитяжцем - через три віки".

В ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназія відбулося засідання круглого столу на тему: "Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка", в якому взяла участь бібліотекар читального залу Лілія Оліфір. Вона підготувала хвилину повідомлень "Лауреати національної премії України ім. Тараса Шевченка - наші земляки".

За датами - імена, за іменами - історія

     В кінці березня виповнюється 350 років від дня смерті Івана Виговського - луцького судового урядовця і луцького братчика, гетьмана України. Становлення цієї людини відбулося в Луцьку, де вона керувала судовими структурами, була членом православного братства.
     Гетьманові Виговському довелося володіти булавою на своєрідному зламі епох. Під його проводом українське військо 355 років тому здобуло чи не найважчу перемогу.
     До цієї дати на абонементі влаштована виставка-портрет "Хай козацька мудрість воскреса щоднини". Доповнює виставку список літератури "Іван Виговський: з Луцька на вершину слави і голгофу", який підготувала бібліограф Бойко Н. В.