Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

Чотири секунди довжиною в життя

  Подвиг у мирний час - особливий. Здійснити його непросто. Не кожному дано не розгубитися, зробити, здавалося б, небагато, всьго один-єдиний крок, правильний, часто - останній у житті.
  Ми часто чуємо слова "подвиг", героїзм, мужність. Але чи завжди задумуємось над тим, що стоїть за ними, яким глибоким є їх зміст? Для Юрія Лелюкова, учителя початкової військової підготовки Іваничівської середньої школи № 2, цей зміст був у чотирьох секундах, наділених долею на роздуми: жити самому чи рятувати життя іншим? Він вибрав останнє: закрив гранату своїм тілом і врятував життя дессяткам учнів ціною власного. Це трапилося 29 листопада 1984 року.
   Щоб вшанувати  пам'ять про вчителя в літературно-музичній вітальні провели урок мужності і героїзму..
   На завершення всі присутні  переглянули відео-ролик "Вчитель-герой".




субота, 22 листопада 2014 р.

Скорботна свічка пам'яті святої

 Голодомор 1932-1933 років - страшна трагедія в історії нашої держави. Голод - це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
  Сумна 81 річниця великого Голодомору стукає в чутливі душі та серця. З цієї нагоди в суботу на площі біля пам'ятника Тараса Шевченка відбувся мітинг-реквієм. У поминальних заходах взяли участь працівники виконавчої влади та місцевого самоврядування, учнівська молодь, представники громадських організацій, жителі селища.
   Панахиду за померлими відслужили священники Свято-Покровського храму Іванич. Світлу пам'ять про загиблих жертв Голодомору вшанували хвилиною мовчання. На закінчення до пам'ятника поклали поминальний вінок та лампадки.
   Ведуча заходу - провідний бібліотекар Ірина Приймак.





пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

Над Україною мороку крила


  Пам'ять - нескінченна книга, у якій записано все:  і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим та чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом викарбовано слова:  голод, голодомор.
   Трагічна пам'ять про голодомор - то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати. Але мусимо подивитись в цей колодязь чесно, нічого не приховувати.
  Тому сьогодні ми згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу, щоб передати  прийдешнім поколінням, щоб світла пам'ять спокутувала несправедливе замовчування минулого.
    З цією метою  в літературно-музичній вітальні пройшов відео-урок-реквієм. Присутні перегорнули скорботні сторінки достовірної народної пам'яті, переглянувши відео "Німа правда. Свідчення, загублені в стерні." На закінчення прозвучала пісня О. Білозір "Свіча".
  

четвер, 13 листопада 2014 р.

Моя зброя - сміх

     Остап Вишня - під таким ім'ям увійшов у літературу незрівнянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко. Літературну подорож по творчій спадщині до 125-річчя письменника сатирика-гумориста провели працівники ЦРБ Галина Дицьо та Лілія Оліфір, який пройшов при Іваничівському територіальному центрі соціального захисту з людьми третього покоління клубу "Розрада". Члени клубу Ансімова Р. П., Кінах Н. І. та Рудовська В. М. читали гуморески "Моя автобіографія", "Як ми колись учились" та "Зенітка".












Молодь за толерантність

     "Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю".
 Цими словами відомого українського мудреця-гуманіста Григорія Сковороди, які найбільш влучно відображають актуальну проблему сьогодення: проблему взаєморозуміння, провідний бібліотекар читального залу Приймак Ірина розпочала виховний захід - урок толерантності, який пройшов у стінах НВК "ЗОШ 1-111  ст.упенів №1-гімназія." Вона наголосила, що міжнародний день толерантності, який проголошений 16 листопада 1995 року на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, набуває особливого значення у третьому тисячолітті. Агресивність, конфронтація, відчуженість мають поступитися місцем толерантному ставленню людей одне до одного, взаєморозумінню і довірі.
     Толерантність - це розуміння, повага, визнання рівноправності, відмова від тиску і насильства, визнання прав інших на свої думки і погляди, прийняття інших людей такими, які вони є, взаєморозуміння на основі згоди. Толерантність - це єдність у різноманітті.
     На прикладі притч учні мали можливість отримати уявлення про толерантність та толерантне ставлення одне до одного, виховувати почуття гідності до людей та держави. Набувати досвіду, навчитися спілкуватися в суспільстві, бути корисним собі та іншим людям, допомогти у різних ситуаціях.
     Поділитися думками мав кожен учень. Бугай Валентина обговорила питання "проблематичність толерантності". Парафін Анастасія сказала: для того, аби бути толерантним, слід переглянути власні життєві принципи, що тільки та людина є толерантною, яка може уявляти себе на місці інших людей, відчувати те, що відчувають вони. Всі були одностайні - будьмо толерантними, а отже, розуміймо одне одного!
     Класний керівник 9-Б класу Тетяна Євгенівна Черкас підготувала змістовну і цікаву відеопрезентацію "Толерантність очима дітей" (https://www.youtube.com/watch?v=3yX9Yy5YpQ4).
Для більш кращого наочного сприйняття даної теми , учасники зробили квітку "толератність".Вони заповнили пелюстки синонімами та рисами толерантності - мудрість,чуйність...
 Було проведено анкетування "Чи проявляєш ти толерантність?" і "Наскільки ви толерантні?".












середа, 12 листопада 2014 р.

Горить свіча і хліб лежить, і пам'ять полум'ям тремтить

     Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору. Ніколи-ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи-ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й ненароджувались, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили...
     ... Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть... Це те, що залишає по собі слово Голодомор в душі кожного. Це страшно. Це боляче. Але це те, про що потрібно пам'ятати.
     Здійснити мандрівку "чорними" сторінками минулого нашої країни допомогла виставка-експозиція, яка розгорнута в читальному залі. До уваги користувачів запропоновані художні твори, публікації про геноцид, спогади і свідчення людей.