Шукати в цьому блозі

понеділок, 22 травня 2017 р.

А слава не згасла, а пам’ять - нетлінна.

     22 травня...В наших душах щемить і щемітиме завжди біль втрати військовослужбовців з 51 окремої механізованої бригади, які загинули неподалік донецького міста Волноваха. Молоді хлопці з Волині одними з перших відчули на собі підступність і лють ворога. О четвертій годині ранку на блокпост, де проходили службу військові 51-ї окремої гвардій  ської механізованої бригади, яка у мирний час постійно дислокувалась у Володимирі Волинському, була здійснена атака озброєних сеператистів. Хтось із наших бійців загинув одразу, хтось боровся за життя, багато поранених...  у результаті нападу загинули 18 військових.

 Тоді, три роки тому, проводжаючи в останню путь найкращих синів - захисників  плакала згорьована Волинь. Тоді здавалося, що небо назавжди почорніло над Іваничівщиною. Постукало страшне горе і в родину нашого земляка Михайла Грицюка із села Милятин. Ніколи він вже не переступить поріг рідного дому, не обійме маму, братів. Без батька зростають маленький синочок і донька. Вдовою залишилася дружина.
 Повернімося в тогй роковий світанок. Згадаймо про кожного бійця, для кого він  став  останнім і вшануймо їх вічну пам'ять. Годину вшанування провела бібліотекар ЦРБ Оліфір Л.В.
 
    
   




         

Немає коментарів:

Дописати коментар