22 травня...В наших душах щемить і щемітиме завжди біль втрати військовослужбовців з 51 окремої механізованої бригади, які загинули неподалік донецького міста Волноваха. Молоді хлопці з Волині одними з перших відчули на собі підступність і лють ворога. О четвертій годині ранку на блокпост, де проходили службу військові 51-ї окремої гвардій ської механізованої бригади, яка у мирний час постійно дислокувалась у Володимирі Волинському, була здійснена атака озброєних сеператистів. Хтось із наших бійців загинув одразу, хтось боровся за життя, багато поранених... у результаті нападу загинули 18 військових.
Тоді, три роки тому, проводжаючи в останню путь найкращих синів - захисників плакала згорьована Волинь. Тоді здавалося, що небо назавжди почорніло над Іваничівщиною. Постукало страшне горе і в родину нашого земляка Михайла Грицюка із села Милятин. Ніколи він вже не переступить поріг рідного дому, не обійме маму, братів. Без батька зростають маленький синочок і донька. Вдовою залишилася дружина.
Повернімося в тогй роковий світанок. Згадаймо про кожного
бійця, для кого він став останнім і вшануймо їх вічну
пам'ять. Годину вшанування провела бібліотекар ЦРБ Оліфір Л.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар