Шукати в цьому блозі

четвер, 8 грудня 2016 р.

Живу на світі, не існую...



"Якщо  в пісках Афганістану впаду на землю і не встану, 
 Тоді душа моя полине в зарослі просіки Волині…"
     Цими віршованими рядками розпочалася година поезії, присвячена  ювілею  нашого земляка – відомого поета, письменника, автора понад тридцяти книжок, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Дмитровича Слапчука.
     Знайомство з поетом проходило на засіданні клубів "Розрада" та "Надвечір'я", які є членами літературно-мистецького факультету університету ІІІ віку при територіальному центрі  соціального обслуговування.
     ...У гарячих пісках Афганістану загартувались серце і душа юнака.
     Війна зробила його інвалідом, а доля – поетом.  Пізіше він скаже, що література для мене – русло, шлях до розвитку, вдосконалення. Це те, що скеровує, заставляє думати.  Ця війна прорвалася віршами і піснями: традиційними, світлими, мужніми.
     Увазі читачів пропонувалися  збірки  поезій  і збірка  поезій  у  прозі.
     Афганська війна в пам’яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. І сьогодні, коли  на Сході України гинуть  наші сини,  знову   одягає у смуток тисячі сердець, сповнена материнським довічним смутком і болем, поезія Слапчука як ніколи актуальна. Вона не залишила нікого  байдужого. Адже тут були присутні жінки, які  в'яжуть вироби, пишуть листи і відправляють на схід. Про поезію Слапчука  говорили багато. Але ще краще слухали її, читали вголос і міркували про поета.
     Ведуча заходу провідний бібліотекар читального залу Ірина Приймак.

Немає коментарів:

Дописати коментар