Шукати в цьому блозі

четвер, 20 жовтня 2016 р.

Він піснею чутливі душі тішив

     Нелегкою дорогою ішов поет-пісняр Дмитро Луценко до свого першого й останнього кохання - до пісні. Траншеями війни, руїнами повоєння, журналістськими чорноробними буднями, недоспаними ночами над словом.

     Не завжди йому, як і кожному поетові, вдавалося задум переплавити в адекватну форму. Інколи наставали й кризові часи в творчості. Але він таки досяг свого зоряного часу - в пісні. Навіть найзатятіші опоненти Дмитра Луценка згодилися: так, він - справжній маестро. Бо невичерпна і незрівнянна любов його до української пісні, бо непоодинокі його пісні стали справді народними.
     В клубі "Розрада" при територіальному центрі була проведена зустріч з поезією та піснею Дмитра Омеляновича. Літературно-музична година була присвячена 95-річчю від дня народження поета-пісняра. Звучали пісні на його слова у виконанні культпрацівників районного Дому "Просвіта". Захід підготувала і провела бібліограф Іваничівської ЦБС Наталія Бойко.





Немає коментарів:

Дописати коментар