Чорнобильський вітер по душах мете
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
...
Лиш пам'ять усе пам'ятає.
26 квітня! В пам’яті українського народу це
день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті
– неможливо.
Чорною
плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Тридцять два
роки пройшло з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці
Чорнобильської АЄС.А біль не
вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного
апокаліпсиса
.
.
Про жахливу
подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих
людей, особливо молодих. Ще багато
століть ця трагедія буде нагадувати про себе. Ще довго ми будемо відчувати на
собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого
вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив своїм здоров’ям, життям. Доземно
схиляємося в подяці перед ліквідаторами
цієї страшної аварії.
Провідний бібліотекар
Приймак Ірина провела годину пам’яті, на якій члени клубів « Розрада» та «Надвечір’я»
озирнулись в той страшний 1986-й..., де ще раз нагадали про причини та жахливі
наслідки аварії на ЧАЕС.
Доповненням
стала викладка літератури «Відлуння Чорнобильських дзвонів».
Немає коментарів:
Дописати коментар