Час минув, а біль залишився

    Виставку-застереження, яка називається «Час минув, а біль залишився»,  присвячену   Чорнобильскій катастрофі   розгорнуто в читальному залі Іваничівської ЦРБ.

 

      У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобиль­ської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...

         Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

         У районній бібліотеці зібрано велику кількість книг на Чорнобильську тему. Про цю екологічну катастрофу розповідається в книзі «Біль і тривога Чорнобиля», «Попіл Чорнобиля»,( 25 Років Віч на віч з «Чорнобилем»),  «Пропусти ЧОРНОБИЛЬ  крізь серце» та інші.

         Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям та життям.

          •   Володимир Правик,  Микола Ващук, Василь Ігнатенко,  Віктор Кибенок, Микола Титенок, Володимир Тишура — перші, хто собою закрили вогонь...

        Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш­ної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Чорнобильський дзвін.

Печаль і журба,

За тими б'є він,

Кого вже нема...