"Я - людина, і це мене до чогось зобов'язує"

          "Ти знаєш, що ти людина?
           Ти знаєш про це чи ні?
            Усмішка твоя єдина,
            Мука твоя єдина,
            Очі твої одні."
       Цими словами українського поета В. Симоненка розпочалася бесіда-спілкування  з  учнями 8-А класу НВК"ЗОШ 1-111  ступенів №1-гімназія."
       Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? 
        Учні ділилися своїми  думками про відповідальність за цей світ, за майбутнє України. І кожен поставив перед собою завдання: робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, допомагати ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших.  Усі зрозуміли головне, що можна сказати словами Валентини Малишко:
                                     Давайте залишатися Людьми,
                                     Бо це мистецтво - щонайвище в світі.