Шукати в цьому блозі

неділю, 15 травня 2016 р.

Віддаю молоде життя за Україну




     Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий. На цьому шляху було все: сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне. Але в 40-50-х роках минулого століття цей шлях був так густо вкритий трупами і так щедро залитий кров’ю українців, як ніколи раніше.

     Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.
     І вже стало у нас доброю традицією, у третю неділю після Світлого Христового Воскресіння ми приходимо на це трагічне місце, Курган  Слави, щоб віддати шану полеглим, закатованим і похованих у спільній могилі борців за волю України.
     Так співпало, що в третю неділю травня українська громадськість відзначає і  День пам’яті жертв політичних репресій згідно Указу Президента та згуртовує людей, які жертвували собою, не зраджуючи своїм переконанням та національній ідеї.
      Літію за загиблими та закатованими вояками ОУН-УПА відслужили митрофорний протоієрей, настоятель  Свято-Покровського храму отець Андрій та отець Василь.
     Зі словами вдячності за їх жертовність, силу духу та любов до України,  звернувся до учасників визвольних змагань, членів їх сімей голова районної ради Андрій Бадзюнь, а також закликав підростаюче покоління шанувати та цікавитись історією, брати приклад зі справжніх патріотів і любити свою Батьківщину понад усе,  продовжувати  традицію – приходити на це святе місце ще багато-багато років.
     Зворушливими були слова кожного виступаючого, а серед них - селищного голови Войтюка Федіра, сина закатованого на цьому місці повстанця Миколи Тимощука, який  традиційно приїхав цього дня на місце загибелі свого батька, доньок покійного  вояка УПА Тимофія Колесника - Лариси Колесник та Євгенії Романюк, воїна УПА Сергія Міліщука. Окрім вдячності та гордості за подвиги, з вуст  виступаючих звучали хвилюючі власні поетичні рядки та повстанські пісні.  Усі наголошували – пам'ять про героїв житиме вічно.
   Усім, хто боровся за вільну Батьківщину, та, згинувши, не підкорився тоталітарному режимові вшанували хвилиною мовчання. 
     На завершення мітингу-реквієму,  до підніжжя Курган-могили  поклали поминальні вінки і живі квіти.
     Ведуча заходу провідний бібліотекар читального залу Ірина Приймак.
















                                                    

Немає коментарів:

Дописати коментар