Шукати в цьому блозі

середа, 20 листопада 2013 р.

У той час заніміли зозулі, накувавши знедолений вік

Для вшанування світлої пам'яті 80-х роковин жертв Голодомору в Україні 1932-33 років в читальному залі пройшов урок скорботи, на якому були присутні старшокласники допоміжної школи-інтернат. Жахливо навіть через стільки років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це - у врожайний 1932 рік. Трагічна пам'ять про Голодомор - то як чорний глибокий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати. Але мусимо подивитись правді в очі, нічого не приховуючи, аби очистити душі від скверни, покаятися, аби не повторилося найстрашніше за всю історію України - штучне насильницьке винищення людей. Хвилиною мовчання пом'янули тих, хто 80 років тому помер голодною смертю.
Учні переглянули документальні фільми "Білим по чорному" і "Голодомор. Великий злам",
та виставку-реквієм "Сумує вітер-реквієм в полях, бринить сльоза на віях у калини".












Немає коментарів:

Дописати коментар