Із – поміж усіх наших сьогодніших доріг є особливі – дороги пам'яті. І ведуть вони до священних місць, яких так багато на волинській
землі, ведуть до пам'ятників, меморіалів, у героїчне і незабутнє минуле. А воно
живе поряд з сучасним.
Сьогодні День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.Це сумна
дата в історіїї нашого народу. Жахливі
факти, адже за кожною цифрою – людські долі. В цей день ми згадуємо усіх тих,
хто впав на полі брані, кого замучили у таборах, кого розстріляли у в'язницях, хто жертвував найдорожчим – своїм життям, задля перемоги.
Скільки б часу не минуло після закінчення
війни, не зітреться вона з
пам'яті народної.
На знак вшанування героїчного минулого українського народу в читальному залі відбулося засідання клубу «Надвечір'я»
та «Розрада». Тут зібрались активні його учасники, яких війна зачепила своїм
чорним крилом.
Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську
турботу, безхмарне дитинство і юність.
Їх спогади не можна слухати без душевного
хвилювання, без болю у серці. У кожному спогаді – своя доля .А всі спогади
разом – це хвилююча і правдива розповідь батьків і дідів - творців Перемоги,
про людей з красивою душею, чистим серцем, які гаряче любили життя і рідну
землю. Ділилися своїми спогадами Сидорчук А., Міліщук С., Кондрачук В.,
Приступа Г., Римарчук Г., Ансімова Р. Свій власний вірш зачитала Солом'янюк О.
У цей день, ми не можемо не поклонитися солдатам
української армії, що стримують ворога на сході, і не маємо права не
згадати молодих хлопців, наших земляків,
які загинули, захищаючи Україну, а отже - кожного з нас. Пам'ять всіх загиблих
вшанували хвилиною мовчання.
Учасник визвольних змагань Міліщук Сергій заспівав
повстанські пісні: «Як волошки в житі», «Рости, рости черемшино», «Вітер
тужливо пронісся над річкою» та багато інших. Всі дружно підспівували. І в
такій теплій атмосфері, тужливій ноті, за чашкою чаю пройшло спілкування.
Ведуча заходу - Приймак Ірина, провідний
бібліотекар читального залу.
Немає коментарів:
Дописати коментар