"Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день". Ці слова Ліни Костенко останніми днями не перестають молоточками стукати у скронях. Страшно. Моторошно. Жахливо. Україна палає, люди гинуть, матері плачуть. Увесь світ облетіли відеокадри, що зафіксували, як 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві снайпери розстрілюють групу майданівців, серед них були і волиняни. Молоді юнаки поклали життя, щоб Україна стала вільною державою. Чотирьох її воїнів - Сергія Байдовського, Івана Тарасюка, Едуарда Гриневича та Василя Мойсея - вже прийняла волинська земля. Але їхню смерть не можна забути, бо вони загинули за майбутнє наших дітей та онуків.
Шукати в цьому блозі
четвер, 27 лютого 2014 р.
Небесна сотня - герої української революції
Хвилина інформації пройшла в читальному залі.
"Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день". Ці слова Ліни Костенко останніми днями не перестають молоточками стукати у скронях. Страшно. Моторошно. Жахливо. Україна палає, люди гинуть, матері плачуть. Увесь світ облетіли відеокадри, що зафіксували, як 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві снайпери розстрілюють групу майданівців, серед них були і волиняни. Молоді юнаки поклали життя, щоб Україна стала вільною державою. Чотирьох її воїнів - Сергія Байдовського, Івана Тарасюка, Едуарда Гриневича та Василя Мойсея - вже прийняла волинська земля. Але їхню смерть не можна забути, бо вони загинули за майбутнє наших дітей та онуків.
"Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день". Ці слова Ліни Костенко останніми днями не перестають молоточками стукати у скронях. Страшно. Моторошно. Жахливо. Україна палає, люди гинуть, матері плачуть. Увесь світ облетіли відеокадри, що зафіксували, як 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві снайпери розстрілюють групу майданівців, серед них були і волиняни. Молоді юнаки поклали життя, щоб Україна стала вільною державою. Чотирьох її воїнів - Сергія Байдовського, Івана Тарасюка, Едуарда Гриневича та Василя Мойсея - вже прийняла волинська земля. Але їхню смерть не можна забути, бо вони загинули за майбутнє наших дітей та онуків.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар