В серцях і пам'яті народній

      Уже 70 років віддаляє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої та найкривавішої війни в історії людства - Другої світової. Та у пам'яті нащадків назавжди залишиться урок честі й самопожертви, слави і героїзму переможців, які відстояли свободу своєї Вітчизни.
     8 травня, у День пам’яті та примирення, жителі Іванич зібралися на Меморіалі Слави на мітинг-реквієм з нагоди вшанування 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
     Присутні пом’янули хвилиною  мовчання загиблих у ІІ Світовій війні та в зоні проведення антитерористичної операції.
     Настоятелі Свято-Покровського храму Андрій та Василь відправили літію й закликали присутніх до спільної молитви.
     «Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, якої зазнало людство. Грядущі покоління у вічному боргу перед Вами за обірвану війною юність, за надзвичайну мужність, силу духу, самопожертву, які Ви проявили в боях за рідний край. Подвиг воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність усім, хто відстояв нашу Вітчизну. Обов’язок нащадків – бути гідними Вашого життєвого подвигу.
Вклоняємося доземно солдатським вдовам, усім солдатам, які міряли дороги крізь війну, щоб нам сьогодні мріяти й любити. Нехай мир і злагода завжди живуть у Ваших душах і серцях, хай це світле травневе свято і наші щирі побажання додадуть усім нам нових сил і натхнення для здійснення майбутніх сподівань і трудових звершень», - звернулися заступник голови районної ради Юрій Мазурок та заступник голови райдержадміністрації Людмила Войтович. Подякувати за героїзм і мужність прилучилися військовий комісар Нововолинського об'єданого районного військового комісаріату Плужник Олександр, почесний голова районної ветеранської організації Сидорчук Андрій, та учень 10 класу НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №1-гімназія" Михайло Муковоз.  
     На завершення урочисто поклали квіти та лампадки до підніжжя меморіального комплексу та героям, які загинули на сході України та Герою Небесної Сотні.
     Мітинг-реквієм провела провідний бібліотекар читального залу Ірина Приймак.

Тихі зорі вічної пам'яті

     Минають роки, відлітають у вічність. У ці травневі дні ми відзначаємо 70 років Перемоги у Другій світовій війні. Через труднощі і незгоди, втрати і страждання йшов наш народ шляхом війни, не шкодуючи сил в ім'я Перемоги.
Пам'ять про війну жива, вона переходить від покоління в покоління. Вона живе в монументах та книжках, у спогадах людей, живе вона і в піснях.
Війна і пісня. Здавалося б, тягар та страждання військового часу не залишать місця для пісні... І все ж пісня завжди супроводжує солдата в поході, на привалі, а інколи і в бою. 
Напередодні свята в читальному залі ЦРБ провели літературно-музичний вечір, на який зібралися члени клубів "Надвечір'я" і "Розрада". Присутні слухали пісні тих полум'яних літ. Вони зі сльозами на очах згадували минуле та підспівували знайомі та близькі душі пісні.

5 травня в Іваничівській районній бібліотеці відбулась нарада  бібліотечних працівників.

З метою впровадження реформ Міністерства юстиції України, щодо діяльності електронних он-лайн сервісів на нараду були запрошені працівники районного управління юстиції. Завідувачів сільських книгозбірень ознайомили з новою системою роботи державних реєстрів, провели практичне навчання як створити запит на отримання документа, як сформувати необхідний документ та інше.

Громадяни, які проживають в сільській місцевості та не мають доступу до мережі Інтернет, можуть скористатись послугами Інтернет та он-лайн сервісами за допомогою системи «Бібліоміст», яка є в районній та сільських бібліотеках, а працівники бібліотек зможуть надати їм необхідну допомогу.

Вони помирали, щоб жила Україна

     26 квітня в другу неділю після Світлого Христового Воскресіння в райцентрі вшановують вояків УПА, усіх, хто загинув від рук НКВС. На місці, де колись була катівня НКВС у Іваничах насипано курган-могилу, яку в районі називають Курган Слави. Сюди щороку приходять їхні  бойові  побратими, вояки УПА, представники  влади,  духовенства,  громадськості,  учні шкіл  райцентру, мешканці селища та району.
     Відкриваючи заходи ведуча, провідний бібліотекар ЦБС, Ірина Приймак до слова запросила митрофорного  протоієрея,  настоятеля  Свято-Покровського храму отця Андрія та отця Василя, які відслужили Панахиду за загиблими і закатованими вояками ОУН-УПА.
     Під звучання Гімну України відкрито мітинг-реквієм «Вони помирали, щоб жила Україна», присвячений борцям за волю України.
     П’ятикласники ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім. Юрія Лелюкова, які займаються  на уроках християнської етики, виконали патріотично-духовну літературну композицію.
     Перед присутніми виступили голова районної державної адміністрації Федір Войтюк, радник голови районної ради Андрій Бадзюнь, мобілізований капітан спеціального батальйону Петро Нагайовський, син закатованого на цьому місці повстанця Микола Тимощук, який приїхав цього дня на місце загибелі свого батька з двома своїми синами, Лариса Колесник, донька вояка УПА, яка теж була із сином, заступник голови братства ОУН-УПА м.Нововолинськ Іван Пона, заступник директора з виховної роботи ЗОШ №2 ім. Юрія  Лелюкова Олександра Лобода у своїх виступах віддавали данину шани полеглим, славили живих. наголошували, що поки буде жити наш народ, на цій землі, він повинен пам'ятати про своїх синів та дочок, героїв-мучеників, безстрашних борців за волю України.
     Присутні на мітингу вшанували пам’ять борців за волю України хвилиною мовчання та поклали вінки  та живі квіти до підніжжя могили.

Перемога в серцях поколінь

     Уже 70 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої та найкривавішої війни в історії людства. Та у пам'яті нащадків назавжди залишиться урок честі і самопожертви, слави і героїзму переможців, які відстояли свободу своєї Вітчизни.
     До тих буремних і незабутніх часів нас повертає книжкова виставка-пам'ять, яка діє в читальному залі.

     23 квітня 2015 року в приміщенні  Іваничівської районної бібліотеки за допомогою системи «Бібліоміст» відбулась перезетрація онлайн сервісів Міністерства юстиції України та практичний семінар щодо їх діяльності.

     Присутні ознайомилися з новою системою роботи реєстрів, спробували самостійно сформувати необхідний документ.

     В ході обговорення виникло багато питань, чи будуть витяги з інтернету мати однакову юридичну силу з тими що отримані в реєстраторів, чи буде сплачуватись збір за повторні витяги, як бути тим громадянам, які не мають доступу до мережі Інтернет. Присутні отримали вичерпні відповіді, а центральна районна бібліотека запропонувала громадянам скористатись послугами інтернет за допомогою системи «Бібліоміст», яка є в районній та сільських бібліотеках.

Кобзар - вічна книга українців

     Серед безсмертних національних епопей, серед перлин творчості людського генія, якими називають по праву "Іліаду" й "Одіссею" Гомера, "Пісню про Нібелунгів", "Пісню про Роланда", древньоруські билини, Шотландські саги, "Кобзареві" Тараса Шевченка належить почесне місце.
     Тарас Шевченко один із перших подвижників нашого національного Відродження. "Кобзар" Шевченка - це святиня українського народу, його духовне Євангелія.
     Урок вшанування до 175-річчя з часу виходу у світ першої поетичної збірки Т. Шевченка пройшов в ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. Учні школи Олександра Чернота, Анджела Дзеньків, Дарина Корніюк, Анастасія Гнип читали поезію: "Над Дніпровою сагою...", "Зацвіла в долині...", "Тече вода з-під явора...", "Садок вишневий...".
     Шевченко універсальний. Його "Кобзар" - то нетлінна книга, духовний храм, за розкриттям поезії якого - велич і краса народу нашого, підняті на найвищу височінь. Його "Кобзар" лежить поряд із хлібом, а пісні велета вишиті на рушниках.
     Захід провела бібліотекар абонементу Галина Дицьо.

Чорний біль над білим світом

     Минуло майже три десятиліття відтоді, як світ облетіла жахлива звістка про наймасштабнішу історію людства техногенну катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції. Проте біль українського народу не вщухає й досі. Бо не можна звикнути до найдорожчих втрат, до спустошених розгнузданим атомом населених пунктів, до сплюндрованої ним квітучої землі.
     Тож у кожну скорботну річницю ми знову й знову звертаємо свої погляди до незабутніх героїв Чорнобиля, до того мальовничого куточка нашої славної України, на який за одну мить "впало... 300 хіросім", якому судилося стати мертвою точкою планети на численні десятиліття, а може, на віки.
     Вшановуючи пам'ять про трагедію і подвиг захисників пропонуємо виставку-застереження, яка присвячена цій  трагічній даті.

Поет із пекла: (Тодось Осьмачка)

Для тих, хто бодай хоч трохи ознайомлений з життям і творчістю Осьмачки (а його твори введено зараз до шкільних програм), не треба говорити, яка це глибока, багата, складна (творчо, світоглядно, психологічно), суперечлива й оригінальна особистість, який драматичний і страдницький шлях пройшов цей поет. 

     Ознайомити з творчістю Тодося Осьмачки, який жив за велінням совісної душі, для якого біль України, доля України були особистим болем, власною долею, покликаний рекомендаційний список літератури, який підготувала бібліограф ЦБС Н. В. Бойко.

Великдень - символ життя

Великдень - це найбільше християнське свято, найвеличніше і святе. Воскресіння Христа - це торжество справедливості і перемоги добра над злом. Воскресіння Ісуса - це утвердження віри і надії в серці кожного християнина, це великий дарунок Господньої любові. Свято Великодня символізує відродження усього живого, оновлення і пробудження природи, духовне очищення людини. В читальному залі організована книжково-ілюстративна виставка, з якої можна дізнатися про те, як зустрічали на Україні світле свято Пасхи Христової, про тонкощі фарбування писанок, а також про магічну силу багатьох речей, якої вони набирають на Великодні свята.

Відкрита долоня моєї Землі

     Вода - найпростіша і звична речовина на планеті. Але в той же час вода таїть у собі безліч загадок. Вона не тільки дає життя. Це ще і джерело краси на Землі. Нас радує лісове озеро, заспокоює дзюрчання струмка, дивують хмари, що пливуть у небі. Все це завдяки воді.
     З нагоди відзначення 22 березня Всесвітнього дня Води в літературно-музичній вітальні провели екологічний урок. Присутні дізналися цікаві та дивовижні факти про воду. Доповненням до слів став перегляд фрагментів фільму "Вода" та викладка літератури "Вода для життя".

Леон Пучковський: жив і творив рідною землею

     "Життя прожити - не поле перейти" - твердить народна мудрість. І дійсно так. Життя - це той, наділений Богом відрізок часу, який проходить кожен з нас. Хтось проведе його у веселощах і забавах, хтось так собі - аби-як, а хтось проживе ці роки в постійній і копіткій праці, щоденних турботах, часто забуваючи про себе, живучи для інших. І це не лжепатріотизм, а зразок відданості справі свого життя. Таких прикладів багато. І один з них - життєвий шлях нашого земляка, відомого краєзнавця, невтомного дослідника історії Прибужанщини, лауреата премії Агатангела Кримського Леона Калиновича Пучковського, якому присвячена краєзнавча пам'ятка із серії "Чим і ким славна Іваничівщина" до 110-річчя від дня народження. Пам'ятку підготувала бібліограф ЦБС Н. В. Бойко.

О, скільки слів і скільки снів мені наснилось

     У барвистому вінку української поезії яскравою квіткою цвіте ім'я Ліни Костенко. Українську літературу сьогодні важко уявити без цієї поетеси.
     У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність.
     Ліна Костенко...
     Це не просто звичайна українська жінка. Про неї можна сказати такими рядками із вірша: "Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа". Адже її творчість, її життя, сама вона - наш захисник і суддя, наша відвертість і щирість, наша душа і пісня. Саме вона - поетеса, яка намагається нам щиро допомогти і декому з нас виносить вирок, яка разом з нами сумує і радіє, думає і живе. Цим життєвим кредо Ліни Костенко пройнялися члени клубів "Розрада" і "Надвечір'я", які зібралися на вечір поетичного настрою, присвячений 85 річниці від дня народження поетеси. Присутні читали улюблені вірші поетеси, слухали про життєвий і творчий шлях, мали змогу чути живий голос автора з відеоролика, насолоджувалися справжньою поезією і ділилися враженнями від неї.
     Переконалися в тому, що її ліричні поезії про любов, про природу, її філософські роздуми і картинки з життя пройняті такою снагою, таким відчуттям вічності, що інколи здається: краще написати уже неможливо, краще сказати людині просто не сила.
     Доповненням до заходу була організована книжкова виставка працівниками абонементу "Є поети для епох".

Активна учасниця клубу "Надвечір'я" читає вірш "Доля"

Є поети для епох

     19 березня виповнюється 85 років від дня народження видатному українському Митцеві Ліні Василівній Костенко. Поет, філософ, безстрашний, самобутньо й напружено мислячий митець, кришталево чесний перед своїм народом і власною совістю. Її геній, незважаючи на всі катаклізми й катастрофи, гоніння і замовчування, був і залишається могутнім незламним деревом, олімпом сучасної поетичної думки.
     З нагоди ювілею на абонементі влаштовано книжкову виставку "Є поети для епох", присвячену творчості Ліни Костенко. Її поезію знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні. Зануритись у цю поетичну стихію, а також познайомитись з матеріалами про її життєвий та творчий шлях, мають змогу і користувачі нашої бібліотеки.

Дім, в якому живе історія

     Історичний музей в Іваничах, заснований ще у 1975 році педагогом і дослідником Василем Федоровичем Усиком, уже давно став місцем, куди з бажанням ідуть на екскурсію відвідувачі, виставляють свої роботи місцеві майстри декоративно-прикладного мистецтва, проводять виставки власних виробів на різну тематику гуртківці Будинку дитячої та юнацької творчості, із яким цей заклад тісно співпрацює. Музей - незамінний інформаційний центр з різноманітніх питань історії краю та культурних надбань його жителів. А головне завдання - досліджувати історичне минуле, висвітлюючи події та життя видатних людей краю, підтримувати автентичні традиції, а також брати участь у формуванні образу сучасної Іваничівщини.
     Саме про минуле та сьогодення музею розповість краєзнавча пам'ятка із серії "Чим і ким славна Іваничівщина", присвячена 40-річчю від часу відкриття Іваничівського історичного музею (травень 1975 року), яку підготувала бібліограф ЦБС Н. В. Бойко.

Духовний оберіг села

     Ще за кілька кілометрів звідусіль видніється на перехресті мишівських доріг, на пагорбі, як міфологічний гордий лицар в шоломі, храм. Наперекір природнім стихіям, двом війнам, що пронеслися над ним, різним політичним режимам. Адже збудований неабияк - метрові стіни. Міцна виходить і парафіяльна громада. Тож стояти йому в віках! 

     Саме 130-річчю від часу спорудження Свято-Миколаївської церкви у селі Мишів (1885 р.) присвячена краєзнавча пам'ятка із серії "Чим і ким славна Іваничівщина", підготовлена бібліографом ЦБС Н. В. Бойко.

Видатна пам'ятка української культури

     Минуле вабить нас таємницями забутих цивілізацій та нерозгаданими письменами. Вони таять у собі пам'ять про криваві бої та невідомі народи, про могутніх властителів та про те, як багато століть тому жили, страждали, любили...
     І ось чому такими дорогими для нас є нечисленні пам'ятки давньослов'янської писемності, в яких оживає наша історія й багатюща культура. Саме до таких пам'яток належить "Слово о полку Ігоревім", якому виповнюється 830 років.
     До цієї дати в бібліотеці влаштовано виставку літератури "Видатна пам'ятка української культури".

Доля звела мене з нею...

Під такою назвою у районній державній адміністрації було проведено вечір-зустріч, який зібрав журналістів-ювілярів, їх колег, гостей, друзів, читачів та дописувачів, щоб відзначити ювілей, який завітав на творчий поріг колективу Івангичівської районної газети "Колос".
   Саме 10 березня - 70 років від часу виходу першого номера районної газети, яка виходила  як "Селянська правда".
   Ювілейна дата - це завжди підсумок. Пережитого, зробленого, пройденого, відчутого і складання планів на майбутнє. Але це ще й добрий спогад, про тих, хто багато років завжди був поруч, з ким зустрічався кілька разів на день, чиї думки вислуховуєш, з ким сперечався й погоджувався.
  Подякувати за співпрацю і привітати з ювілеєм прийшли голова районної державної адміністрації Войтюк Ф. та заступник голови районної ради Мазурок Ю.
  Газета - це літопис краю, сказала ведуча заходу провідний бібліотекар читального залу Приймак І. Вона щотижня робить новий запис в особистий щоденник Прибузького краю. Із вершини років  вона переосмиcлює непросту історію, життя та розвиток району,  і є відмінною школою майстерності для творчих працівників. До слова запросили відповідального секретаря, який нагороджений нагрудним знаком "Почесний член спілки журналістів України" Леона Кондратюка.
 За цей період на журналістській ниві працювали творчі особистості. Поділилися спогадами,  в минулому редактори -  Сидорчук А. та Ліщук В., колега із Локач Івашко О.
Бо в непростий і нелегкий час випало доносити правду і саме від бачення та викладеного матеріалу залежить формування суспільної думки, продовжила Жук Н. завідуюча районнним відділом освіти і голова профспілки освітян М. Маковська. Подякувала за творчу співпрацю дописувач  газети десятикласниця  школи-гімназії  Сеньчук Софія.
Зараз часопис очолює відмінник народної освіти, член спілки журналістів України Тамара Гаврилюк. Вона сказала, що у нашій газеті працюють справжні ентузіасти і майстри своєї справи. Подякувала їм за взаєморозуміння і вручила ветеранам Дипломи.  Перегляд світлин всіх повернув  у історію творення часопису і навіяв приємні спогади.
Тріо РД "Просвіта" подарували музичні вітання.

О, жінко! Перед ім'ям твоїм...

    Жадана і ніжна, мила і велична

На протязі всіх незліченних літ

Будь, Жінко, завжди іменем окличним,

Тримай у долонях цей чарівний світ!

     Жінка - мати, дружина, сестра, подруга. Ці дорогі нам образи ми проносимо через усе життя. І як символічно, що саме весною, коли оживає, пробуджується оновлена земля, коли оживає все навколо, приходить свято. Адже жінка - сутність життя на землі. В ній початок всього.
     Про українську жінку сказано і написано немало. Вона надихала і поетів, і художників, і композиторів. Жінка - Муза, Кохана, Матір, велика Трудівниця. Завжди оберігала свій рід український.
     В читальному залі розгорнута книжково-ілюстративна виставка "О, жінко! Перед ім'ям твоїм...", розділи якої розповідають про деяких із найславетніших жінок нашої землі, починаючи від часів Київської Русі й аж до наших днів. Вона є свідченням того, якою врожайною є українська земля на жіночу вроду, розум, хист, талант, силу духу.

Я не просто солдат АТО: мої плечі - це щит країни, щоб її не топтав ніхто!

     В наш час бути солдатом своєї країни - це подвиг. Холодні окопи, смертоносні обстріли бойовиків, загибель товаришів... Це війна. Саме на їхніх плечах весь її тягар.
     Хто вони, захисники України? Яку ціну платять, виконуючи професійний обов'язок? Саме на ці питання відповідає книга "Вклоняємось доземно українському солдату", презентацію якої для учнів НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №1-гімназія" смт. Іваничі провела бібліограф ЦБС Н. В. Бойко.