Шукати в цьому блозі

вівторок, 14 лютого 2017 р.

Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану



     Афганістан… У нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім лиха, справжнього людського пекла. Афганістан… Він став уособленням людських страждань, пекельних мук: палюче сонце, спекотний вітер, пісок, що не дає дихати, і…страшна спрага. Афганська війна – одна із сумних сторінок історії. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

     В бібліотеці села Жашковичі був проведений тематичний вечір присвячений 28-ій річниці дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ведучі заходу Тимощук Ірина, Рижко Ангеліна, Ковальчук Іванка, Колошнюк Софія, Солдак Настя розповіли про подвиги колишніх воїнів-інтернаціоналістів, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. Вели мову про свого земляка Петра Леонтійовича Мазурка, який був безпосереднім учасником бойових дій. Він, як і сотні інших молодих юнаків, виконував свій інтернаціональний обов’язок. Про його подвиги свідчать численні бойові нагороди.
     Виступ переплітався віршами, які напам’ять читали: Вікторія Грисюк «Застигла радість»,  Вікторія Василюк «Скляніє вогник життя і мрій»,  Софія Стенюк  «Тягар отой не знімуть роки», та Михальчук Катерина декламувала вірш «Ніщо не вічне, все минає». У виконанні Парфенюк В.І та Мельничук Н.Є.  звучали пісні «Мамина коса», «Повій вітре на Вкраїну».
     За кожним воїном-афганцем своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувалися молоді солдати і командири. Доля кожного з них – окрема сторінка, окрема повість, окрема сповідь. Схиливши голови перед світлою  пам'яттю,   хвилиною мовчання вшанували  тих, хто  віддав своє життя увійшовши в безсмертя.
     Чимало запитань лунало від учасників заходу та присутніх на які Петро Леонтійович охоче відповідав.
     Своїми переживаннями з присутніми поділився Ярослав Леонтійович Мазурок, які йому прийшлось пережити коли рідний брат перебував в чужій країні на війні.
     Теплі і щирі слова лунали від старости села Власюк Г.В., щоб нікому більше не довилося бачити страхіть війни і щоб усі жили під мирним небом.
     В бібліотеці розгорнута тематична викладка «Цього забути не дано”, а також відбулася презентація папки «Герої серед нас», із якої детальніше можна ознайомитися із біографією, спогадами та нагородами Петра Леонтійовича Мазурка.

                                                          Бібліотекар с. Жашковичі Оксана Грисюк.


Немає коментарів:

Дописати коментар