Над Україною мороку крила

  Пам'ять - нескінченна книга, у якій записано все:  і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим та чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом викарбовано слова:  голод, голодомор.
   Трагічна пам'ять про голодомор - то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати. Але мусимо подивитись в цей колодязь чесно, нічого не приховувати.
  Тому сьогодні ми згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу, щоб передати  прийдешнім поколінням, щоб світла пам'ять спокутувала несправедливе замовчування минулого.
    З цією метою  в літературно-музичній вітальні пройшов відео-урок-реквієм. Присутні перегорнули скорботні сторінки достовірної народної пам'яті, переглянувши відео "Німа правда. Свідчення, загублені в стерні." На закінчення прозвучала пісня О. Білозір "Свіча".