Молюсь за тебе, Україно

Горнусь до тебе, Україно,

Як син до матері горнусь,

За тебе рідна і єдина

Щодня я Богові молюсь.

Щоби послав щасливу долю,

Тобі, народу моєму...

     Цими віршованими словами ведуча, провідний бібліотекар читального залу Приймак Ірина, розпочала круглий стіл, за яким зібрались члени клубу "Надвечір'я". 

     Україно! Одне лише слово - і ми входимо в світ сивої, мов жито, історії і барвінкової юності, світ трагедійного епосу і поетичного відродження, героїчних діянь і неповторної краси. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... До своєї волі Україна йшла довгим і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. В основі української державності - тривала боротьба наших предків, звитяга великих полководців і просвітителів народного руху. Становлення незалежності Української держави - це роки, сповнені патріотизму і національного пробудження. Цитуючи книгу Гуртового "Волинь - край козацький" Ансімова Раїса вказала, що починаючи з XV ст., з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави, але шлях цей був тяжкий і тернистий. Своїми думками поділилися Олексюк М. В., Цивінська Л. О., Приступа Г. П., вони сказали, що ми стоємо на порозі 23-ої річниці незалежності держави. Це 23 роки звитяги і 23 роки боротьби... Вишняк Євгенія прочитала вірш Вадима Крищенка "Щоб озвались дзвони правди і добра".

     Сьогодні день стоїть у шелесті золота та яскравих кольорах серпневих квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під серпневим сонцем нашу неньку-Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об'єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті. Трагічні події в Україні, які зараз відбуваються, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям "Небесна сотня", герої-солдати. Їх пам'ять вшанували хвилиною мовчання. 

     Як сказано в Біблії, наголосила Хом'як В. Р. "... хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздасться". Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями. Хай мати не побачить смерті сина, Хай дівчина не плаче за коханим, Хай батько зможе виростить дитину, Хай прийде мир на нашу Україну!

     Ми єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою. 

     Звучала поезія Шевченка, Сосюри. Свої вірші декламувала Хом'як Віра. Зі щемом у серці і сльозами на очах слухали пісню "Лелеча доля" у виконанні Софії Цивінської.

     Приємно те, що надвечірці приходять у стіни бібліотеки зі своїми онуками.

Макарова Ірина читає вірш "Україно моя"

Софія Цивінська виконує пісню "Лелеча доля" та "Многая літа"